Світлі, добрі почуття
Душу огортають,
Вигнавши у небуття
Темні, злі. Не крають
Темні почуття ті більш
Душу, а лиш світлі
Розквітають в ній найбільш
Гарно, мов розквітлі
Квіти влітку, навесні
В ясную погоду.
З ними добре так мені.
Втіху, насолоду
Відчува моя душа
Чиста. Чесне слово.
Все навкруг її втіша,
Радує чудово.
А із нею серце теж
Світові радіє.
Радості немає меж.
В нім вона буйніє,
Наче квітка чарівна,
Пишно та красиво.
Обійма його вона,
Пестить чарівливо,
Ніби матінка дитя.
Серце із душею
Світлі, добрі почуття
Ці несуть землею
До сердець і душ людських
Інших всіх, щоб люди
З ними жили, щоб у них
Повсякчас, усюди
В світі цім вони були
Та усі щасливо
Кожну мить життя жили,
Мовби справжнє диво.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2025
автор: Євген Ковальчук