Знову срібний дощик накрапає
І небо вдягають сірі хмари.
Скрипаль гарну мелодію грає,
А в небозводі горять стожари.
Пр.Ти пригорнулась так ніжно до мене,
Мої вуста жагуче цілувала.
Ти розпалила кохання шалене,
Неземну насолоду пізнавала.
А ми з тобою п'ємо каву,
На "Замку" у ресторані
І ловим любовну октаву,
Всівшись на старому дивані.
На вулиці біжать перехожі,
Бо їх налякала сильна злива.
Дні похмурі і такі негожі,
А ти, мила зі мною щаслива.
По бруківці перІщить злива,
А єства наші вогнем горять.
Ти вишукана й особлива,
Почуття полонить норовлять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2025
автор: Віктор Варварич