Кажуть, що наша зимонька- зима,
вже дуже хоче в гості завітати.
Вже навіть жменю снігу крадькома.
Махнула, щоб хоч трохи налякати.
Жбурнула, хизуватись почала.
Аж тут осінній дощ, як уперіще.
То вона знов злякалась і сама
Побігла річкою, аж тільки вітер свище.
Засіла за кущами у саду,
ПРипорошила кетяги калини.
Морозцем обняла красу нічну.
Скувала грони недозрівшої малини.
От -от пообіцяла шуби покупляти.
Уже і перли в скринях віднайшла.
Тепер ми будем її скоро зустрічати.
Уже давно її пора прийшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2025
автор: Надія Тополя