[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VgHMgCvIp7M[/youtube]
Вже ранок розгорівся на пів сили,
Сповзла в Покровську темрява з руїн.
І в Києві чужинець почорнілий
Занюхав свій ранковий кокаїн.
А два бійця з оточених позицій -
Була удача з ними заодно -
По втраченій недавно залізниці
Пробігли непомітно полотно.
Сніданок в передмісті не за ними -
Прийшовся рикошет по рюкзаку...
І все ж везе - консерви рятівними,
Пробиті, обернулися стрілку.
На згарищах донецької рівнини
Завершено воєнний епізод.
Що траками не витягли машини,
Тягнув на жилах виснажений взвод.
Була гора набитих під сараєм -
Нікого не гребе і не пече...
По совісті, з процентом повертає
Свої борги штрафник із СЗЧ.
Він другу ще проставитись захоче,
Напарнику, що вмить підстрахував.
Він ворогу впритул дивився в очі
І, з промахом, поквапливо стріляв.
Слова сентиментальності - на потім,
На виході удача - ще не все...
За друзів тост піднімуть у піхоті,
Кому в боях надалі повезе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2025
автор: Леонід Луговий