Вже скоро в Україну "Татко приїздять"
То певно що Куп'янськом мандрувати?
Бог Береже. і Татко не боїться
За Україну Душу й Тіло десь в степах, віддати!
Хоча.. це гумор
Кажуть навпаки, боїться Папа:
Щось бо може «не зладнатись»
Чи має він тоді які тяжкі гріхі?
Бо ж як Під" Божим куполом"
Ракети " Тато здатні налякатись"?
Наснилося: він мов Апостол йде
Мінованим нежитнім полем.
Ще й хрест над головою велично несе
І Божу всюди засіває Волю!
А попереду, добре ще б було..
Щоби Гарант стрічав,
«Апостола» Татуся ,
Та на кривавих землях України!
І щоби це все в "ефір прямий" пішло!
То певно б й мертві б тоді встали з домовини...?
А як від того би зрадів Народ!
Як всі б повірили у "Диво незбагненне"!
І закінчилася б війна. І Путін втік
Як той Іуда.
Повісився б й корчмар Всесвітній -
УПИР, безіменний.
Браталися б всі воїни одразу
І пали перед «Татком» на коліна.
Та ...Пугач мов скажений загорлав.
Ой ! Втикана бачу я Руїни!
Й чомуся смішно стало це мені
І Пугач теж від сміху заходився
Бо отаман Іван Сірко десь у труні
В цей час від реготу збудився.
Ан. Бук- Стефко.
Ан. Бук- Стефко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2025
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)