Юрій Ворона (5.07.1996. с. Сохачі, Чернігівщина – 9.03.2022. с. Лукашівка Чернігівщина).
Професійно займався боксом: був триразовим чемпіоном Чернігівської області, а також призером українських та міжнародних змагань.
Як любив цей синок Україну,
Мчав з Європи її захищати,
Й мову ніжну її солов’їну,
Що почув колись вперше від иатір.
Він любив Україну, може так, як ніхто,
Та зізнатись не встиг– у бою ж бо… загинув.
Спить тепер цей Герой у землі під хрестом.
Стяг і небо його сторожують могилу.
І могилу, і хрест умивають дощі,
І вітається сонце із ними щоранку.
Колискову в раю його світлій душі
На сопілочці грає мале янголятко.
У земному житті він був богатирем –
Чемпіоном із боксу, трикратним призером.
Нагород у житті теж немало збере.
По-синівськи любив, прославляв рідну землю.
Та коли вороги її стали топтать,
Ту, де він виростав, пив натхнення для бою,
Зрозумів, що земля ця для нього свята,
Свою долю пов'яже тепер з боротьбою.
За Чернігів, де вчився, де друзі й рідня,
В ТРо він подавсь, щоби воїном стати,
Під ворожим вогнем був Ворона щодня.
Вдома ж – брат і сестра, і стривожена мати.
Він про них пам'ятав. Це мотивом було,
Коли за Лукашівку бій важкий розпочався.
Адже тут недалеко і рідне село…
В цім бою він скоріше на лева скидався.
Та ворожий снаряд поруч з ним розірвавсь…
Підкосилися ноги – уламок уп'явся…
Закривавила землю його голова.
Богатир посміхнувсь, та уже… не піднявся.
Він таким і застиг… Закопали вночі.
Від жалю в людей душі боліли-тремтіли.
Плакав тихо Чернігів і село Сохачі,
Згодом рідна земля прийняла його тіло.
Світе милий, чому ти влаштований так,
Що найкращі ідуть із життя надто рано?
Замовкають навік молоді їх уста…
Чи ж скараєш колись ти убивцю-тирана?!
13.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2025
автор: Ганна Верес