Якби мені сказали, що я вільна.
Я б запитала від чого і чому?
Хіба від того, що сьогодні я двужильна.
Чи, може, що сама натягую струну.
А вона от- от візьме й урветься
Та ще й зачепить болісно кадик.
Так просто це ніколи не минеться.
Бо дихати легенько ти не звик.
Все вертиться, все крутиться навколо.
Тягаєш- шепчеш, а лежиш- мовчи.
І наяву десь там за видноколом.
Тобі уже намічені сліди.
Йдеш по слідах, а думаєш про волю.
Хіба, що мрія перескакує горби.
Память в пучки збирає мою долю.
Може і дійсно вільна я, скажи?.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2025
автор: Надія Тополя