Ніколи тебе не віддам (І навіть небесам)

Сідаю  в  авто,  тепер  я  за  кермом,
Хоча  за  ним  зазвичай  сидів  лиш  ти,
Ніби  ще  вчора  ми  з  тобою  тут  удвох,
Сміялись  і  губились  між  стрілками  годин.

Приспів:
Я  казала:
Я  ніколи  нікому  тебе  не  віддам!
І  навіть  небесам!
Я  ніколи  тебе  не  віддам!

У  коридорі  досі  висить  твоє  пальто,
А  чашка  чекає  тебе  на  тому  ж  столі.
Невже  я  ніколи  не  почую  твій  крок,
І  лиш  тебе  шукатиму  серед  світлин?

Приспів:
Я  казала:
Я  ніколи  нікому  тебе  не  віддам!
І  навіть  небесам!
Я  ніколи  тебе  не  віддам!

Поспішатиму  засинати  назустріч  тобі,
Поки  за  вікном  йтимуть  дощі,
Щоб  бути  з  тобою  бодай  уві  сні,
Де  ти  хоч  на  мить  знову  будеш  мій.

Приспів:
Я  казала:
Я  ніколи  нікому  тебе  не  віддам!
І  навіть  небесам!
Я  ніколи  тебе  не  віддам!

Нікому...  Чуєш?
Ніколи  тебе  не  віддам.
Навіть  небесам...
Поки  ти  живеш  у  моїх  снах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2025
автор: Vitalii D