У кожного із нас лиш свій політ,
І розмах крил – також. Він особливий.
По-своєму усіх сприймає світ,
Звідси – нещасні люди і щасливі.
Лягає час у борозну життя,
Десь – у глибоку – там завжди комфортно,
Десь – у мілку, наповнену сміттям.
Життя там бідне і небезтурботне.
А щоби грунт завжди родючим був –
Життя людське постійно квітувало,
Корчуймо сміло зраду і ганьбу,
Тоді і гідність стане до штурвалу.
1.11.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2025
автор: Ганна Верес