Всі дороги, стежини, доріжки -
Це життя - переходимо пішки.
В нім ілюзії, й наміри, й мрії
Часто в’януть в сумній безнадії.
Часом доля шляхи переплута,
То шукаєм своє перепуття.
Зустрічаємо й душі заблудлі –
Нам для досвіду, ще й неосудні.
Є й гріхами ущент пережерті,
Є злобОю на пил перетерті,
Заплямовані кров’ю людською
Сатанинської злоби ізгої.
НепрощЕнні гріхи, непрощЕнні!
Хай забудуться їхні імення.
І струсне їх Господь у безодню,
Щоб очистити Землю сьогодні.
Ще стрічаємо часом упертих,
Чистих, світлих, готових на жертви.
Вони сіють надію і віру,
Що злобУ подолаємо сіру.
Знаєм праведні й грішні дороги,
Зустрічаєм святих та убогих…
Це життя – не бездонна криниця.
Свою чашу допити годиться.
І приймати усе сотворЕнне,
І Господнє, й людське одкровення,
Бо нікуди від правди не дітись,
Тільки вірить, творити, молитись…
#Світлана_Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2025
автор: Світла(Світлана Імашева)