Чупакабра

Відправлялася    маршрутка.
По    салону    йшла    дівиця:
Було    вільне    одне    місце  –
Сіла    біля    діда    Гриця.

Дід    поглянув    на    сусідку
І    в    думках    перехрестився
(Таке    бачив    близько    вперше),
Поступово    роздивився.

Скули,    ботоксом    налиті,
Як    ті    яблука,    аж    сяють,
Губи,    наче    дзьоб    у    качки,
Як    вареники    звисають.

Вона    хоче    їх    стулити,
Та    куди    там!    Неможливо,
Очі    витріщені,    чорні,
Як    оті    угорки-сливи.

На    вибоїнах    у    дівки
Так    тряслися    губи    й    скули,
Дід    дивився    на    це    диво,
Сказав    тихо    (та    всі    чули):

-Худа    й    чорна,    як    та    швабра,
Згинь    навік,    нечиста    сила,
Така    в    мене    чупакабра
Всіх    кролів    передушила!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2025
автор: Катерина Собова