Твої очі синє небо,
Немов ніч, волосся чорне,
Ти не лий вина не треба,
Бо занадто вже солодке.
Хмільний трунок, гріє душу,
Притискаєш, серце тане,
Ні про що не пошкодую,
Нерішучість щастя краде.
Мерехтіли зорі спішно,
Повтікали, та й не дивно,
Тож серпанок вкутав світло,
І додав бажання вихор.
Невгомонна, мила осінь,
Це кохання, що поробиш,
Лиш почула щиру сповідь,
Закружляли враз листочки.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2025
автор: liza Bird