[b]П[/b]рийшла збентежена зима,
[b]Р[/b]имую в творі я слова,
[b]О[/b]х, описати хочу край,
[b]Й[/b]ого природу розпізнай...
[b]Д[/b]ивлюся в незбагненний світ,
[b]У[/b]ява пестить білий сніг...
[b]З[/b]ими немає, що за жарт?
[b]Т[/b]аро зникає дивних карт.
[b]О[/b]зон включає всі ази,
[b]Б[/b]лукаю в пошуках краси,
[b]О[/b], бач, з тобою вся біда
[b]Ю[/b]рбою зникне як вода.
[b]В[/b]елиш ти разом за́вжди йти,
[b]С[/b]тупати поруч де сліди,
[b]Е[/b]х, кожен, знаю, страх мине,
[b]Н[/b]а щастя радість оживе.
[b]А[/b] потім поряд знову й знов
[b]С[/b]вітанки мирні та любов,
[b]В[/b]ійне теплом на береги
[b]І[/b] світ заграє навкруги.
[b]Т[/b]оді Вкраїна розцвіте
[b]І[/b] мирна зірка в ніч зійде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик