Такий, як всі, я - зовні, та всередині - новатор.
Я переймену-
переймену-
перейменуватор!
Збиваються старенькі піонери в темні зграї,
а дупці в них, немов склади ворожі, підгорають.
Із ними – їхні ідоли червоні ерегують,
та я не реагую, -реагую, -реагую!
Пердять червоногради й павлогради, ніби "Гради",
смердять на всю країну – і на то немає ради!
Але міцні горішки в депутатів ВерхоРади,
тож нині комуняцькі не пройдуть уже паради!
Хоч вати більшовицької у нас багацько ще є,
та голка переламана в яєчку у кощея!
Ми дуже всіх вас "любимо", та слухати не будем,
комуно-більшовицько-всепропащії іуди!
За стягом синьо-жовтим віднайдемо вас усюди.
Можливо хоч з онуків ваших будуть врешті люди.
Потуги ваші й скрєпи не працюють в нашім часі,
в якій би не приходили іудо-іпостасі!
Кінчайте вже свої комуно-бл*дськії дебати,
ви встигли вже конкретно нас усіх підза*бати!
Хоча однов ногов ви лежите давно в могилах,
з собою прагне молодь затягнуть стареча сила.
Своє вже віджили, тож дайте нам тепер пожити –
ідіть в куточок тихо за совком ревіть-тужити!
Не вернеться трухляве – все заграє по-новому!
Тому, немов щури чи таргани, тікайте з дому:
не місце в нім душнілам і мерцям-комунозомбі!
Хіба що разом з пилом під замком в музейнім фонді.
Тож скільки не волайте, не метляйте прапорами,
даруйте: час минув ваш, всесоюзні ветерани.
Гіменце залітає на черговий вентилятор.
Залазьте на гілляку чи подалі йдіть гуляти!
Виповнюється нині сотня років, "дуралеї",
як ленін ваш відкинувся й усоп у мавзолеї.
Не варто в 21-ше, ще незаймане століття
тягнути ваше трупне більшовицькеє лахміття.
Такі, як всі, ми – зовні, але кожен з нас – новатор,
тому на перепоні в нас не варто поставати!
Тож як би не звивалася в судомах совковата,
нам вдасться
в хвіст і в гриву всіх вас
перейменувати!
© Сашко Обрій.
21.04.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2025
автор: Олександр Обрій