[i]Ігор Федорович Каліберда
(18.08.1970 р. - 06.11.25 р.)
Іванопіль Краснопільської громади Бердичівського району.
Кулеметник 1-го батальйону територіальної оборони військової частини А7043.
Загинув 6 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка, Пологівського району Запорізької області.
[/i]
Йому було п’ятдесят п’ять,
Знайомі «Федорович» звали.
В АТО прийшлося воювать –
В п’ятнадцятім бійця призвали.
Він мужньо з ворогами бивсь,
Набув тоді воєнний досвід,
А потім з армії звільнивсь
І думав, що уже назовсім.
У Іванополі - свій дім,
Сім’я, робота і родина.
У селищі відомо всім:
Добропорядна він людина.
Була повага земляків,
І дружбою з ним дорожили,
Впродовж прожитих всіх років,
Його пораду скрізь цінили.
Удома в злагоді жили,
Любила Таня чоловіка,
Помалу діти підросли:
Синок Богдан і Вероніка.
Та увірвалася війна
Повномаштабна з кацапнею,
Скрізь сіє горе й смерть вона,
Мішає кров людську з землею.
Його призвали на війну
Й знов довелося воювати,
Від нас гонити кацапню
І рідну землю захищати.
Та не судилося йому
Вернутися живим додому...
Цю звістку гірку і сумну,
Вніс в Іванопіль вітер знову.
І чорним каменем згори
Звалилось горе на родину,
У путь останню провели
Бійця – захисника країни.
Хрест на могилі височить
І вітер прапор розвіває…
Набатом в голові дзвенить:
Бійці -Герої не вмирають!
Тепер у війську син Богдан
Продовжить батькову дорогу,
Де дадуть відсіч ворогам
Й здобудуть нашу перемогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2025
автор: Ольга Калина