Людина кожна про любов говорить,
Бо любов обіймає душі теплом.
Ніжно шепоче і любо гомонить
Мило огортає нас своїм крилом.
А любов це безцінний дар Бога,
Без неї палкі почуття в'януть.
Заспокоює коли тривога,
Від любові морози розтануть.
А любов, як божий промінь світла,
Що просвічує кожну людину
Без любові людина маркітна,
І крокує в глибоку долину.
Любов єднає душу й тіло,
Є еталоном чистої краси.
А кохання уже від боліло,
І напилось почуттів із роси.
Любов є або її немає,
Ти не смій її міцно тримати.
Той щасливий, хто її пізнає
І йому нестрашні каземати.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2025
автор: Віктор Варварич