Феє добра і світла, хоч і груднева,
Де ти пропала люба, кому зорієш?
Може, сніжинки в'яжеш сумному небу.
Чи закидаєш вкотре у зорі невід -
Кожному, хто чекає, спіймати мрію?
Може, здіймаєш погляд на зірку ранню.
Змушуєш обрій сірий порожевіти,
Слухаєш, як світає, як промінь грає,
Щоби роздати сяйво своїм вай-фаєм,
Феє тепла і сонця з очима літа.
А роздаси, то знову сніжинки в'яжеш.
Де тільки для турботи снага береться!
Множать чарівні сили бажання наші.
Будемо виглядати тебе ми завше,
Мила груднева феє з гарячим серцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2025
автор: Горова Л.