Де час завжди наближений нулю

У  те  тонке,    емалево-крикхе
Потріскане  ,з  яким  не  розминутись  ,
У  шлях  за  край,  де    місячне  пухке  -
Примарний  світ  якого  не  збагнути,

У    сон  швидкий  ,  де  я  тебе  люблю
Ковзкою  тишею  забутих  кармелітів*
Там  час  завжди  наближений  нулю
І    на  годиннику  життя  застигле  літо,

У  смутку  ,  що  оголений  наскрізь
За    вітром    суне  у  ранкових  дзвонах,
Приховуючи  болі  справжній    зміст
Під  небом  безнадійно  колисковим…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2025
автор: bloodredthorn