Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
Оті заброди, душі ниці.
У поміч вітру протяг виє,
Із сліз - льоди. У кут глухий,
Здається, у часи лихі,
Але тримає досі віра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2025
автор: Світлая (Світлана Пирогова)