Ой, утіхонько моя,
В душу увійди.
Вся моя душа твоя
Нині й назавжди.
Ти у ній живи, немов
Дома, кожну мить,
Щоб тобою знову й знов
Тішивсь я. Умить
Все колись життя мине
Повністю навік,
Бо воно лише одне,
Більш не буде ввік,
Та його з тобою я
Прагну все прожить
Так, неначе ми – сім’я,
А не вік тужить.
Із тобою тугу ту
Я забуду вмить,
Бо несе лиш важкоту
Неповторну мить
Кожну серцю, та мине
Повністю вона
В мить, як серце огорне
Втіха чарівна,
Дивовижна, неземна.
Лиш вона одна
Серце з щастям поєдна.
Серденька струна
Буде дивовижно грать.
Радісні пісні
Буде весело співать
Серденько в мені,
Доки буду жити я
Із тобою всмак,
Люба втіхонько моя,
І цвісти, мов мак.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2025
автор: Євген Ковальчук