Пливе туман тихесенько над лугом,
над річкою, що між зелених трав.
Як хочу я, щоб взяв він наші біди
й розвіяв їх, щоб більш ніхто не знав.
Вони упали б на зелені трави,
подумали б усі, що то роса.
Їх гіркоту лиш сонечко б відчуло,
воно ж бо знає, як гірчить сльоза.
Пливе туман тихесенько над лугом,
над річкою, що між зелених трав.
Як хочу я, щоб взяв він наші біди
й розвіяв їх, щоб більш ніхто не знав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2025
автор: Надія Башинська