Ці відчуття нагадують
Далекі миті щастя,
Дають забути страх:
Надовше хочу, щоб лишався
Смак кави на губах.
Туманом сизим хай щезає,
Нехай відступить, не вертає
Нереальність реального дня.
Серед хаосу всіх подій
Умовляєш себе
Не втрачати надій.
Закономірний,
А чи зрадливий і мінливий
Наш світ?
Двояка природа людського буття:
Вкриває нас морок ночі,
Згодом змінить його світло дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2025
автор: NikitTa