Усе обнявши крилами журливими,
Затамувавши подих, вітер спав,
Висіла ніч, над голими вже нивами,
І жадно німоту пив тихий став.
Нудна лежить навколо казка осені –
Журливі сни навіює вона.
Відхвастали луги вже сінокосами.
І хмаровиння небо запина.
Туманом упаду я в трави росяні
І засивію дивом поміж трав.
Не квітнутиме небо уже просинню,
Бо листопад красу й тепло украв.
17.06.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2025
автор: Ганна Верес