Було колись: на пенсію
З честю проводжали,
Дякували за роботу,
Довгих літ бажали.
Як і де відпочивати
Хором всі повчали,
І крім грамот, подарунків,
Премії вручали.
Дякуючи всім реформам,
Дещо скоротили,
І закони наші мудрі
Всім життя спростили.
Щоб з пенсійними роками
Не було мороки –
Всім трудягам відмінили
Безтурботні кроки.
Тепер пенсію минають,
Всяку допомогу:
Із роботи проводжають
В останню дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2025
автор: Катерина Собова