‎А я не знав що опіки не зовні

‎А  ти  мене   в  обіймах  залишала  
‎і  поцілунки  падали  на  шию
‎А  я   тобі  казав  моя  кохана  
‎І  це  було  насправді  неймовірно
‎
‎Твоє  тепло  настільки  стало  жаром  
‎Що  зиму  не  пускає  у  мій  простір
‎А  я  не  знав  що  я  скажу  кохана
‎А  я  не  знав  що  опіки  не  зовні
‎
‎А  я  немов  у  сні  зараз  з  тобою  
‎І  час  по  іншому  почав  іти
‎Я  все  забув,  окрім  того,  що  поряд
‎  така  несправжня  неймовірна  ти
‎
‎І  я  ковтаю  кожну  хвилину  
‎Для  мене  час  с  тобою  наче  мить
‎Я  так  бажаю  бути  невід'ємно
‎І  у  душі  в  своїй  тебе  носить

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2025
автор: Андрій Листопад