***
Ніч літає над землею
З місяцем в крутому танці,
Вбралася у білий вéльон,
Погубила зручні капці -
Замела прудка завія,
Ревно притрусила снігом.
Не весілля - чудасія! -
Заливалась темінь сміхом.
***
Лоскоче сніг пухнасту зиму
І Вашу постать невловиму,
На ніч влягаються сніжинок зграї,
Запорошили землю, небокраї...
***
Зима криштальна, наче балерина,
Пустила віхолу в танок.
Земля зітхає в атласних перинах -
Добряче притрусив сніжок!
***
Ніч вибілює хуртеча.
Сніг, метеликів крильми,
Заманив у світ зими.
Легкість в тілі й порожнеча,
Сумовиння килими.
Грудню, радістю пройми.
***
Із обважнілої хмаринки,
Утративши падіння страх,
Нічні метелики-сніжинки,
Ширяють в зоряних полях.
Біліють крилами пушинки,
Мигтять на золотих вітрах,
У сяйві місяця. Ялинки
Гойдають зграї на руках.
***
Сніжинки оздоблюють вії,
Виблискують при ліхтарях,
В грудневих обіймах завії,
До тебе указують шлях.
***
Потік холодний Гібралтару
Жене у тяжі білу хмару.
Розродиться краса снігами,
Поселить диво поміж нами.
Примітка: Світлина автора. Грудева ніч 2025р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2025
автор: Lana P.