Там, біля тихенької річки,
Засохла тополя стояла,
Недоброго начебто вісник,
Цей привид одягнутий в саван.
Її заливало дощами,
І вітру хотілось зламати,
Вона ж не вмивалась сльозами,
Хіба відчували щось шрами?
З'явився десь паросток хмелю,
Листочки зелені-зелені,
Немов обійняв порожнечу...
І знову... життя нескінченність...
Світлина автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2025
автор: liza Bird