Минула Осінь кольорова і грайлива,
Всі капелюшки скинули із кронів буки.
Лишились в пам`яті всі почуття мрійливі,
І теплі дні осінні зникли вмить розлуки.
Поснули всі пожовклі трави в прохолоді,
Вже не цілує промінь Сонця у обличчя,
Коли збирали урожай ми на городах,
І настрій був медовий, сум тепер не личить…
Холодні і колючі дні приносить грудень,
Пориви вітру кожен день як фурій зграя…
І щем частіше прослизає нині в груди,
Зима на варті вже стоїть за небокраєм.
Але, природа наша – це дарунок Бога!
Усе іде за планом як і має бути…
Свідомість до Весни протоптує дорогу,
І пам`ять колисає те, що не забути…
05.12.2025
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина