А надворі вітер, вітер-розбишака
Нагинає віти майже до землі,
Сипле мокрим снігом та змушує плакать
І ховає очі у сивій імлі.
Шалапут-вітрисько все пісні співає,
То виводить тенором, то басом гуде.
А коли натомиться - спатоньки лягає
І природа-мати тишу приведе,
Щоб оберігала спокій її сина,
Хай ніхто не сміє його турбувать.
Коли відпочине й набереться сили,
То полетить стрімко знов бешкетувать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський