Там, де Україна
Рідна і свята,
Пісня тихо плине
Крізь мої літа,
Де мого дитинства
Неповторний слід,
Зоряне намисто –
Неба срібноцвіт.
Звідти мій початок
Для усіх доріг,
Рівних і хрещатих,
Отчий там поріг.
Хусточку біленьку,
Ніжну і тонку,
Дарувала ненька.
Не знайти таку.
В ній – тепло любові
Й маминих долонь,
Бережу обнову,
Згадую село,
Хату найріднішу,
Отчий мій поріг.
Біля нього – вишні –
Двору оберіг.
Там, де Україна
Рідна і свята,
Пісня тихо плине
Крізь мої літа,
В ній моє дитинство
Залишило слід,
Зоряне намисто
Сторожує світ.
24.11.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2025
автор: Ганна Верес