ПРИЙШОВ В РОЗБИТУ ХАТУ МИКОЛАЙ

ПРИЙШОВ  В  РОЗБИТУ  ХАТУ  МИКОЛАЙ

Прийшов  в  розбиту  хату  Миколай,
Де  згарища  лишилися  й  руїни,
Колись  тут  був  садок,  неначе  рай,
І  линула  із  хати  солов’їна.

Він  знав,  що  вже  нікого  там  нема,
Хоч  за́вжди  бу́ло  гамірно  у  хаті,
Тепер  –  руїни,  згарища  й  пітьма́…
Усіх  тут  вбили  нелюди  прокля́ті.

Убили  і  дорослих  і  малих,
Все  знищили  потвори,  зруйнували.
Наві́ки  голос  кожного  тут  стих…
Святого  за́вжди  в  хаті  цій  чекали.

Поглянув  на  руїни  Миколай,
І  болем  серце  в  нього  узяло́ся…
Сюди  він  йшов,  долавши  гори  й  плай…
Дарунки  залиши́ть  не  довелося.

Зірвався  вітер,  наче  хтось  озвавсь,
Немов  душа  кричала  із  руїни,
У  темряві  лиш  попіл  розіславсь
І  тінь  стоїть,  як  пам’ять,  без  провини.

Ті  тіні  встали  з  попелу  й  руїн,
Відлуння  звуку  в  серці  їх  озвалось,
Була́  це  мама,  до́нька,  батько,  син…
Тепер  душа  від  кожного  зосталась.

Святий  схилився  низько  до  землі́,
Плити  торкнувся,  що  була  порогом,
І  сльо́зи  покотилися  гіркі  –  
Він  чув,  як  плаче  тиша  під  облогом.

Нема  більш  сміху,  не  лунає  спів,
Лиш  чорний  попіл,  крик  і  тінь  розплати…
У  серці  Миколая  біль  засів,
Та  не  зумів  ніко́му  це  сказати.

Він  на  коліна  став  серед  руїн,
Молився  за  невинно  всіх  убитих,
А  в  небі  загорівся  тихий  чин  –    
Святий  вогонь  для  душ,  землею  вкритих.

І  тихо  прошептав  Святий  слова́,
Щоб  ду́ші  всі  знайшли  своє́  спасіння,
Хай  вічна  пам’ять  їхня  ожива,
Як  світло  серед  темряви  й  падіння.

05.12.2025  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР