Не називай життя життям,
Придумай назву трохи кращу,
У спробі запустити з пращі
Камінчика до майбуття,
Із вчора, де цвіли сади,
А нині смерть на сірій глині
І зеленіють всі невинні
Долучені до сліпоти.
Не називай життєвий рух
На Захід новим одкровенням,
Очікуючи на натхнення,
Узявши мідяка із рук,
Які ,як кажуть нам, не крали -
Запхай його в роздертий рот!
Твій дух він досягнув висот,
Не оминувши те що впало
В життя протерті чобітки.
Надай-но їм нової назви -
Сліпим завжди заходять гасла
Шляхів ворожої мети...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052730
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2025
автор: bloodredthorn