ПОВЕРНИСЬ
Ось журавлі летіли клином,
З землі піднялися увись,
Чомусь життя бува з полином…
Щаслива мите, повернись.
Щаслива мить не повернулась,
Але сестра її прийшла,
Взяла в обійми, усміхнулась,
Краплини витерла з чола.
Ми довго з нею розмовляли
Про те, як далі жити-буть.
Вона і доля чаклували,
Щоб все щасливе повернуть.
Сиділи мріяли й молились,
Щоб туга в вирій відійшла,
На клин журавликів дивились,
Які летіли, не кружля.
Вже й наступило надвечір’я,
Над нами зоряне шатро,
Яке зібралося в сузір’я,
Що задивилося в Дніпро.
Щасливі миті не вертали,
А їх хотілось повернуть,
Зробити як, щоб не минали –
Не можу цього я збагнуть.
04.07.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР