Ніхто прожити два життя не може,
Хоч ким би ти не був у світі цім,
Живуть лиш раз і бідні, і заможні,
І нерозумні люди, й мудреці.
Та суть не в тім, аби прожити довго,
А в тім, яке ти матимеш життя,
Чи рано не здолає тебе втома.
Цю істину, як «Отче наш» затям.
Бо є життя, а є і існування,
Коли душа стражданнями живе:
Ні радощів не знає, ні кохання,
Й змінити щось не здатна на нове.
Життя ж – постійні клопоти і дії,
Буває, що й з собою боротьба,
Коли тебе хвилюють всі події,
Й навідуються радість і журба.
10.11.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Ганна Верес