Був початок романтичний, крила споряджав на плечі,
Буря в радісних бажаннях освіжала теплий вечір.
А в очах сіяли сльози, всі промови дуже щирі…
Із сердець лив дощ зізнання і ховався десь за вирій..
В наших душах пісня, ритми, дзвінкість струн і зов гітари,
Ніжно у полон забрали, ми з тобою були пара.
Хвиля у морськім прибої, як по нотах шепотіла:
Це був ваш останній вечір ніжних зустрічей із милим…
В морі штиль, умчався вітер – він забрав з собою ноти,
В серці лиш наскрізні рани – дуже схожі всі на соти*.
Не сплела любов узори на яких ми в них є пара,
Тьмяний відблиск ронять зорі – не співає нам гітара.
Поміж нашими серцями вже лягає "барикада",
Море неспокійне дуже - для кохання це блокада.
Є щодня у тебе зміни і любов твоя - естрада,
А для мене - нагорода, в ній немає місця зраді.
2025 за мотивами 2010 -2014
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина