Ще небеса як той барвінок сині,
Коли світанок птахою летить,
На зустріч вранці і небес долини,
Барвисті як у казці певну мить.
Маленький вітерець колише крони,
Дерев багрянець сяє вдалечінь.
Розгомонілись на гілках ворони,
І зграєю злетіли в неба синь.
Світанок кольоровий – ненадовго
Замилував красою восени.
У день небесні хмари всі розлогі
Пливуть як кораблі в найкращі сни…
Накрапує поволі дощ надвечір,
Краплинки-роси впали у траву.
На сон є молока маленький глечик,
Щоб у житті був спокій наяву…
А вранці знов зустріну той світанок,
Побачу із вікна небес блакить.
А потім вийду на рідненький ґанок,
Стрічати мирний день який п’янить.
03.12.2025
Фото автора зроблено з вікна на 2 поверсі, Світанок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина