О ЯКА ТУТ КРАСА, ХОЧ З БОГОМ ГОВОРИ!

Поглянь,  мила    як  цвіте  сад  маю
А  ми,  як  лебеді  у  вальсі  кохання  .
Дай  мені  кохана  руку  свою!
Поведу  в  храм  любові,  як  зірка  рання.  

 О  ,  яка  казкова  зоряна  ніч!
Так    пахне  цвіт  -  зелені  трави  медами.
Місяць  нам  запалить  тисячу  свіч,
Повінчає  долі  навік  небесами.

А  там  розкішний  трояндовий  рай,
Розлився  наче  море  у  барвах  весни.
Дзвенить  музика  зір,  як  водограй...
Грають  на  струнах  скрипки    стрункі  ясени.

Я  подарую  тобі  мить  щастя,
Троянду  ,що  зацвіла  у  срібній  росі.
 Йду  до  тебе,  як  весна  до  травня,-
 Щоб  цілувати  твої  уста    в  цій  красі.

О  яка  зоряна  ніч  красива  !
Виграє  на  срібних  хвилях  п'янкий  розмай.
Воркоче    голубу  голубка  сива,-
Цілуй  мене  милий  ,  цілуй  ,  люби  кохай.

Вечір  насіяв  зорі  по  небу!
видно,  як  вдень  білий  -  білий  яблуні  цвіт.  
Лечу  я  до  тебе  наче  лебідь  ,
Щоб  нахилити  небо,  цей  казковий  світ.

Обійму  тебе  мила  до  себе  ,
І  буду  щасливий,  як  пан  поміж  вельмож.
Нарву  у  саду  квіти    для  тебе,
Буду  вдихати  у  аромат    -  пахощі  руж  .

Грає  на  арфі  місяць  край  неба
О  ,  яка  тут  краса,  хоч  з  Богом  говори  !.
Пригорну  тебе  мила    до  себе,
Розвеснію    під  зорями,  як  явори  .  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Чайківчанка