Ви спросите, пуркуа я не Свирид?
Бо я Сємьон насправді плодовитий.
Уже коли цю загадку розкрито,
дозвольте ваш поцілувати вид.
Дозвольте я прільну до губенят,
тремтливу Проню цілував оп'ять,
слова нашіптуючи пристрасно нескушні.
Я ваш навєкі пристрасний вар"ят.
Стидатися не нада, мон амур,
і сукнею тривожно ворушитити.
Усе в нас, так би мовити, тужур
Усьо понятно та усе розкрито.
[b]Посилка.[/b]
Нехай могутня пісня зарізбить
На всяк усюд, коли кому ця мить.
Немов турецьке я чаликушу,
рожеве вушко Проні закушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: anesstezia