Юрій Липа

Юрба  
розп'яла  
Ісуса,  
Його  -

ленінські  
"идолопоклонники"...
п'ятниця...
абсцес...  

Юрій  Липа  (1900  -  1944)  -  український  громадський  діяч,  письменник,  поет,  мислитель  -  філософ,  лікар,  публіцист.  Один  із  ідеологів  українського  націоналізму.  Автор  трилогії  "Призначення  України"  (1938),  "Чорноморська  доктрина"  (1940),  "Розподіл  росії  (1941).  
У  ній  Юрій  Іванович  виклав  свої  геополітичні  ідеї  щодо  створення  антиросійського  блоку  причорноморських  держав,  запропонувавши  об'єднати  Балтійсько  -  Чорноморську  вісь  країн  (Латвія,  Литва,  Естонія,  Білорусь,  Польща),  зацікавлених  в  протистоянні  російській  експансії,  що  поширювалася  нечуваними  темпами.    
Він  подарував  українцям  надію,  коли  ті  були  зневірені.  У  своїх  численних  працях  постійно  загострював  увагу  на  власній  величі,  котру  потрібно  відродити,  бо  ми  -  меганація  з  власною  непереможною  культурою.  
Опинившись  в  самому  центрі  бурхливого  виру  історичних  змін  молодий  бунтівник  пройшов  усі  етапи  становлення  Української  держави  (УНР)  1917  -  1921  років.  
А  потім  була  вимушена  еміграція,  наукові  праці,  вірші,  публіцистика,  повернення  на  Батьківщину,  де  від  1942  року  допомагав  воякам  УПА  лікувати  рани,  бо  мав  медичний  фах  й  був  справді    компетентним  лікарем.  
Його  забрали  в  суботу  19  серпня  (село  Шутова  Яворівського  району  Львівської  області)  енкаведисти,  підступно  заманивши  до  себе  і  обіцяючи  його  дружині,  аби  не  переживала  за  свого  мужа.  Мовляв,  нічого  йому  не  зроблять.  Ще  й  дали  честь  радянського  офіцера.  Звісно,  її  не  могло  бути  за  жодних  обставин  у  підступних  лицемірів  -  брехунів  і  поневолювачів  кольору  кривавої  ленінської  тиранії.  
Та  вже  наступної  неділі  по  -  звірячому  замордували.  Як  це  у  них  "традиційно"  відбувається.  
Мученицька  смерть  стала  героїчним  фіналом  жертовної  боротьби  Івана  Липи  проти  споконвічного  ворога  і  піднесла  Його  до  рангу  "Апостола  новітнього  українства".  
Могила  вірного  сина  Вітчизни  не  забута.  Неподалік  місця,  де  знайшли  понівечене  тіло  Героя,  стоїть  пам'ятний  хрест  із  надписом  :  "Цей  хрест  -  німий  свідок  катувань  19-20  серпня  1944  р.  і  трагічної  смерті  від  рук  комуністів  Юрія  Липи."    

"Україно,  рівниною  жорсткого  бою  і  слави,  
Мов  надхненне  знамено,  сколихане  в  сонце,  угору,  
Краю  знаків  зловісних  і  віщих,  таємних  і  дивних,  
О,  прокляття  моє  договірне,  прокляття  простору  !  

Ти  у  душах  сумирних  як  дим,  як  пожар,  як  нещастя,  
Як  залізнеє  поле,  кривавим  засіяне  цвітом,  
Ти  дзвениш  і  даруєш  привітом  нас  дужих  і  сильних,  
Ти  печалью  безвластя  так  будиш,  і  рвеш,  і  бадьориш  !  

Із  глибин  давнини,  що  без  меж  і  без  міри  донині,  
Наче  крик  соколиний  палає  нам  трепет  беззвучний,  
Се  -  пороги,  се  -  кручі,  се  -  море  кричить  навздогінці  !"    

 





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Мандрівник