ПІЗНЯ ЛЮБОВ (3 вірша )

Ми  стрілись  з  тобою  пізно  восени
Коли  опадало  листячко  до  ніг.
Ти  зійшла  наче  сонечко  весни
Встеляв  нам  рушник  щастя  білий  сніг.
Коли  побачив  я    вперше  у  житті
Забилось  в  серці  пристрасть  почуття.
Зійшлись  самотні  долі  на  путті
Щоб  в  двох  іти  в  золоту      осінь  -  рай  життя.

Поцілую,  зацілую    уста  медові
Нахилю    тобі  Всесвіт  -  блакитний  світ.
Поведу  тебе  у  світи  казкові,  -  
Там  ,де    цвіте    у    маю  -  кохання  цвіт.

Ми    у  парі    наче  лебеді  з  тобою
Вічна    музика    зір  -  чарівна  струна
Яка  єднає  самотні  серця  любов'ю
 Окриляє  політ      у  пахощах  весна.                                                                                      

Ти  закружляй  мене  у  вальсі  білім  
Хай  цей  танець  буде  вічний  ,як  життя.
Він  нагадає    рай  -    літа    у  заметілі!
Намалює  казковий  сон    -    осінь  золота.

У  твоїх  очах  я  бачу  ,цей    ясен  світ
Де  щастя  сяє  немов  на  небі  зорі.
Ти  тихий  шепіт  трав  ,весняний  цвіт...
Музика    ясних  зір      -    хвиля  у  морі  .

2------------------------------------

Дивлюсь  на  тебе  не  надивлюсь
Сліпну  як  від  сонця  від  краси
Тобі  наче  Богині  молюсь!
 Ти  наче  троянда  чистої  роси

Я  без  тебе  задихаюсь,-
Мені,  тебе  так  не  вистачає.
Тобі  одній  я  признаюсь,
Що  моє  серце  тебе  кохає.

Без  тебе  літо  ,  як  зима
А  весна  наче  холодна  осінь.
Поміж  планет,  ти  -  лиш  одна
Сонечком  сяєш  у  небо  просинь.

Ти  моя  мрія  -  блакить    неба
Від  погляду  очей  тану,  як  сніг.
Тону  в  твоїх  очей  неба
Увесь  світ  кладу  я    до  твоїх  ніг.

Ти  в  океані,  мій  маяк  -
Ти  є  капітан  мого  корабля.
О,  кохана,  дай  мені  знак!-
Із  хвиль    моря  дістану  перли  я.

Без  тебе  наче  в  тумані
Ти  є  моя  любов  зірка  моя.
Ти  -  сонечко  на  світанні
Яке  веде  до  щастя  -  в  рай    життя

3----------------------------------
А  твої  слова  наче  вітер,
Що  зриває  листя  із  дерев.
Ти  -  моя  планета  Юпітер  
Сонечко  для  серця  королев.

А  ти  зійшов  з  осі  орбіти,
Згораєш,  як  зірка  в  тумані.
Я  хочу  цвісти,  не  горіти,-
В  трояндовім  раю  -  в  коханні.

В  тебе  є  шанс  бути  зі  мною,
І  теплом  душі  мене  зігріти.
Світити  сонцем  наді  мною,
Бути  щасливим,  мене  любити!

Я  не  Богиня,      просто  жінка
Я  хочу  ніжності  і  любові.
Від  ніжних  рук  цвісти,  як  квітка
Чути  ласкаві  слова  у  мові.

А  ти  мене  люби  і  кохай!
А  якщо  не  любиш,  то  відпусти.
Зі  мною  у  кохання  не  грай,  
Бо  сад,  не  хоче  без  тепла  рости.  

Ми,  як  Венера  і  Юпітер,
Тисяч  миль  -  дороги  поміж  нами.
Грози,  дощі  топче  цвіт  вітер,
Тож  зігрій  серцем    мене  словами.

Ти  люби  мене,  як  я  тебе!
Якщо  не  любиш,  не  цілуй  уста.
Злітай,  як  птах  в  небо  голубе
Щоб  слухати  -  симфонію  життя.











адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Чайківчанка