ПІЗНЯ ЛЮБОВ


Ми  стрілись  з  тобою  пізно  восени
Коли  опадало  листячко  до  ніг.
Ти  зійшла  наче  сонечко  весни
Встеляв  нам  рушник  щастя  білий  сніг.
Коли  побачив  я    вперше  у  житті
Забилось  в  серці  пристрасть  почуття.
Зійшлись  самотні  долі  на  путті
Щоб  в  двох  іти  в  золоту      осінь  -  рай  життя.

Поцілую,  зацілую    уста  медові
Нахилю    тобі  Всесвіт  -  блакитний  світ.
Поведу  тебе  у  світи  казкові,  -  
Там  ,де    цвіте    у    маю  -  кохання  цвіт.

Ми    у  парі    наче  лебеді  з  тобою
Вічна    музика    зір  -  чарівна  струна
Яка  єднає  самотні  серця  любов'ю
 Окриляє  політ      у  пахощах  весна.                                                                                      

Ти  закружляй  мене  у  вальсі  білім  
Хай  цей  танець  буде  вічний  ,як  життя.
Він  нагадає    рай  -    літа    у  заметілі!
Намалює  казковий  сон    -    осінь  золота.

У  твоїх  очах  я  бачу  ,цей    ясен  світ
Де  щастя  сяє  немов  на  небі  зорі.
Ти  тихий  шепіт  трав  ,весняний  цвіт...
Музика    ясних  зір      -    хвиля  у  морі  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2025
автор: Чайківчанка