Пливу я в кораблі життя
Кожнісінькую мить.
Несу у серці почуття,
Допоки стукотить
Воно і уночі, і вдень.
Мій корабель життя
Мене везе щомить лишень
В далеке майбуття.
До нього в кораблі життя
Пливу я і пливу.
Як допливу, то вороття
Не буде наяву.
Хоча у спогадах, думках
В минуле зможу я
Все ж повернутись. У руках
Моїх моє життя.
У кораблі свого життя
Я пан і капітан.
Керую я ним. Почуття
Всі, внутрішній мій стан
З думками поміч надають
У цьому до пуття,
На бік мій завсігди стають.
Мій корабель життя
Без них пішов би вже на дно,
А так пливе і вдень,
І уночі. Хоч все одно
Колись настане день,
В який все ж піде він на дно
І більше не спливе,
Бо він один, життя одно,
Та доки ще живе
У грудях серце стукотить,
Пливу я в кораблі
Життя кожнісінькую мить
В цім світі – на Землі.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2025
автор: Євген Ковальчук