Махне і цей рік скоро нам крилом,
У історичну даль щоб відлетіти,
В війні ще не намітивсь перелом,
Тож мусимо творити, жить – не тліти.
Для нас ця студія – духовний бастіон,
Де слово на папері оживає,
Не просто колектив ми – батальйон,
Де зброєю для нас таки слова є.
Коли вся Україна у вогні,
І тоне крик невинного дитяти,
Хтось гине в хаті рідній уві сні…
Чи має право творчий люд мовчати?
Початком світу слово теж було…
Коли ж Господь нам дав перо у руки,
Аби намріяне про мир таки збулось,
Писати мусимо про все: про власні муки,
Про те, як бореться із ворогом народ
І як йому непросто у ДВОБОЇ,
Бо кожен з нас – великий патріог,
В якого серце зіткане з любові!
3.12.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2025
автор: Ганна Верес