Я стою в молитві щирій

Ботоферми...ботоферми...
Роблять  вкиди  безперервно.
Там,  де  чорне,  скажуть  -  біле,
Ну,  а  біле  -  стане  сіре.
Геть  підмінять  всі  поняття,
Із  чудовим  заповзяттям,
Перекрутять  навпаки.
Наче  манна  із  ріки,
Потече  в  свідомість,  в  мізки...
Все  це  ігри  закулісні.
Те  для  власної  свободи,
Щоб  робити,  що  захочеш.
Красти  й  бити  себе  в  груди,
Що  для  блага    -  не  облуди.
Для  народного  добра,
Аби,  геть,  пішла  біда.
Та  чи  ж  піде,  як  брехня,
Розповзлась,  мов  гаденя?..
Ні,  сама  так  точно  ні.
Маймо:  віру  в  глибині,
Власний  розум,  що  донині,
Прислуговував  й  горбині.
На  колінах,  на  землі,
Груддя  муляє  мені.
Не  стоїться  без  причини.
Перед  Богом  лиш  віднині,
Перед  мужністю  і  твердю,
Перед  тим,  що  любо  серцю,
Я  стою  в  молитві  щирій,
Щоби  мир  був  в  Україні.

03.12.25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2025
автор: Валентина Ланевич