Здалося... чи справді твій голос я чую так близько?
Він гріє повітря, лоскоче цілунком мій слух.
За ним би я бігла (хоча на дорогах вже слизько)
Та чи наздогнала б? ( бо вітер тепер йому друг)
Прошу не мовчи, благаю, скажи ще хоч слово
У сні, наяву чи у мареві ... лиш говори
Так хочеться чути твій голос знову і знову
У будь який час, неважливо якої пори.
Він миттю заглушить усі ненависні сирени
Спокійно і лагідно скаже: страхи побори
Який же він рідний, який надважливий для мене
Мій янголе світлий, молю: говори... говори...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2025
автор: Pannochka