У світі людському, як завше – стрибки й перекоси.
Нервовий Творець вболіва за щасливий фінал.
У світі – війна, а у Львові цвітуть абрикоси.
Кінець ощасливить, питання: яка лиш ціна?
Та нам не в новинку наосліп брести за Мойсеєм,
щоб знову онуки забули науку небес.
В цім віці для щастя нарешті у нас майже все є!
Бракує пророка, щоб, нами ж убитий, воскрес...
Простий же нарід від "получки" живе до "получки" –
глобальні питання його не займають ніяк.
Жить можна, аби не дійти лиш завчасно до ручки,
сапаючи грядку "квартира, робота, сім'я".
Все скінчиться добре... колись... та радіти зарано!
Ще нами в гарячці не раз буде випито бром.
Крізь око новин обернулось життя в мелодраму,
де в центрі сюжету – змагання між злом і добром.
В чеканні розв'язки, у титрах малюється: "Скорше б!"
Добро? – Переможе... напевно... питання: коли?
У Львові за планом – весна і цвітуть абрикоси.
А решта заметів? – То ми із думок намели....
© Сашко Обрій.
02.04.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2025
автор: Олександр Обрій