При-сутність —
від-сутність…
це не дві сутності,
а одна, —
коли вона
у її
протилежнім бутті
у чиємусь,
і у моєму,
просторі-світі…
…Душі
притягуються взаємно
по любові
кожна своєї сутності:
і виникає між душами —
спільність:
коли «я і я» стають «ми» —
дружніми,
ближніми,
улюбленими,
то між інтимними
їхніми
просторами,
територіями,
з’являється
спільний острів, —
куди тільки
двоє вхожі —
і ці терени спільні,
на оазу
довіри схожі…
Коли
у простір серця
когось обраного
допускаємо ми —
відкривається з часом
наче портал
між його і нашим
світами.
Портал —
це постійний зв’язок,
це і є
наявність іншого
у фантомному,
тонкому тілі,
як у корпускулі,
наскрізь
у твоїй аурі,
чи в особистому
просторі.
І тому
усередині себе
бачимо ми
у близьких
взаєминах з іншими —
хоч людьми,
хоч прирученими
тваринами —
дорогими для серця
сутностями,
бачимо їхні образи,
милі і бажані,
як серед пустель — оази…
Бачимо їх
як любі серцю
со́нця або зірки,
їхнього світла
на полях наших душ —
візерунки…
А також
бачимо
невзаємності
тупики й огорожі
на стіни бетонні,
непробивні,
хащі і нетрі
у спільному просторі —
схожі…
І як сміття,
що невідь звідки
візьметься
на чистій поверхні води —
бачимо відступи
і майбутні зради…
Про надчутливість
між ближніми
написано досвіду
товсті томи,
бо тільки Любов
і її при-сутність
утримує
разом атоми…
Відсутність же —
коли того, хто був —
зник він,
його нема,
хоч і не знає ще серце,
та бачить душа
що у спільному просторі —
замість оази — яма…
На острові спільному
душа вже
самотня-сама…
Енергетична вирва —
порожня і мовчазна,
від-сутність,
як меч Дамоклів,
холодна
і неодступно наявна…
Розбився портал —
не зімкнувся навіть,
не зник, —
розкришився
всередині себе наче,
все тепер
у особистому Просторі
навіть мовчить інакше…
Порожня тиша —
мертва і мовчазна,
дірою чорною зяє
аура продірявлена:
усе,
що притягне діра —
ковтає,
живі ще
слова і сліди —
переробляє
на спогади…
…Довіру вбити —
все одно,
що загасити зірку,
замість
порталу любові
знайти
чорну космічну дірку —
і не для того,
щоб все забути,
знищити,
а —
з того боку Всесвіту
з-берег-ти.
Наші поля,
наші портали і промені,
паралельні
наШІ
світи…
02.12.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2025
автор: Валя Савелюк