Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
світ торгашів та кат-колій?
А втім не важко здогадатись
яка торгівля торгашів.
Нам пропонують швидко здатись,
і вже загострюють ножі:
«Окупантам по шматочку,
ще й по області в розстрочку,
штатам решту на дурняк».
Отакій договорняк…
Щось цвіркоче… дрон літає,
чую вже включив форсаж.
Та не дрон людей вбиває,
дроном цілиться торгаш,
або брат йому – барига,
який цілить і в маля.
Не страшна Землі відлига,
страшно, як горить Земля.
Не сховають Землю в бункер
торгаші й бариги ці:
штати, раша, чайна, турки
з гадом ядерним в руці.
Та у мене є надія.
Всіх тих лідерів-бариг
зберемо до купи в діжці
з їхнім, лідерів, лайном.
І над ними, щоб пірнали,
махонем щораз мечем.
Хто не встиг пірнути – Янгол…
тільки вже без голови.
Листопад 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2025
автор: володимир мацуцький