Гуркотить грім нам з висоти.
Дощу благає змучена земля.
В моєму серці ще живеш ти,
Але пробач, мені, змінився я.
У темнім небі не та блакить…
Сюрчать не так вже цвіркуни.
Безрадісна для мене кожна мить.
Пишу вірші без болю і вини.
Та ще, ця клята, гадина, війна.
Забрала душу, палить почуття.
Це витвір диявола! тому вона
Страшні нав’язує нам відчуття.
Гуркотить грім, знов, з висоти.
Дощу благає змучена земля.
В моєму серці ще живеш ти,
Але пробач, мені, змінився я.
02.12.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2025
автор: filaya