Не лякайте осінню даремно
мені дощ холодний до снаги.
Бо люблю дивитись, як таємно
краплі обертаються в сніги.
Вітер десь ховається у ринву,
мерзнуть на проспекті ліхтарі…
Хочеш лист кленовий тобі вирву
перед сходом сонця на зорі?
Він напився листопада скрути,
скоро упаде в калюжу сам.
Не гадаю бути чи не бути,
там де осінь обірветься нам.
Я сьогодні п’яний від безлюддя.
Мені дощ холодний до снаги.
Листопад перетече у грудень,
а дощі ув іній та сніги.
02.12.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2025
автор: Микола Соболь