Минає листопад, у грудня перемога,
Короткі наче мить й такі похмурі дні,
Десь мчить зима на бистрому коні,
І білим полотном застелена дорога.
З вітрами вона стрінеться в полях,
Йдуть з ними неспокійні заметілі,
Розкинуть полем скрізь сувої білі,
Як білі лебеді впадуть сніги на шлях.
Прекрасна бездоганність в чистоті,
Й людські провини вкриє пелена,
Тут ніби рай, та йде страшна війна
Чи простить Бог тяжкі гріхи ці всі?
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2025
автор: синяк